щипати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вищипувати — ую, уєш, недок., ви/щипати, ви/щипаю, ви/щипаєш і ви/щиплю, ви/щиплеш; мн. ви/щипають і ви/щиплять; док., перех. Щипаючи, виривати, висмикувати що небудь. || Вириваючи волосини, надавати певної форми бровам, робити їх тоншими … Український тлумачний словник
дзьобати — дзьо/ба/є і рідко дзю/ба/ти, дзю/ба/є, недок., перех. і без додатка. 1) Їсти дзьобом; клювати. 2) Щипати або кусати дзьобом … Український тлумачний словник
дощипувати — ую, уєш, недок., дощипа/ти, а/ю, а/єш, док., перех. Закінчувати щипати що небудь … Український тлумачний словник
защипати — а/ю, а/єш, док. 1) Почати щипати, затискувати пальцями шкіру тіла. 2) перен. Викликати біль, схожий на пощипування. || безос … Український тлумачний словник
защипатися — а/юся, а/єшся, док. Почати щипати кого небудь або один одного … Український тлумачний словник
перещипувати — ую, уєш, недок., перещипа/ти, а/ю, а/єш, док., перех. Щипати всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
підщипувати — ую, уєш, недок., підщипа/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. Щипати, вищипувати потроху або додатково … Український тлумачний словник
пощипати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Щипати якийсь час. 2) перен. Завдати кому небудь втрат або матеріальних збитків … Український тлумачний словник
пощипувати — ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Щипати помалу або час від часу … Український тлумачний словник
